25 Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як - він не знає.
28 Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 Воно мов зерно горчицї, що, як сїєш його в землю, то воно дрібнїще від усїх зерен, які є на землї;