4 і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.