30 І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31 І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32 І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33 І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34 І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35 І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36 І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;