2 Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
4 І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
5 І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
7 І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.