17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.