18 Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
19 не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;
20 приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;
21 і на ймя його вповати муть погане.
22 Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
23 І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
24 Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяє сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.