20 приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;
21 і на ймя його вповати муть погане.
22 Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
23 І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
24 Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяє сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
25 Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустїє; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.
26 І коли сатана сатану виганяє, то роздїлив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?