30 Він же не схотїв, а, відійшовши, укинув його в темницю, поки віддасть довг.
31 Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.
32 Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене;
33 чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе помилував?
34 І, розгнївившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.
35 Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.