14 І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15 Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16 і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17 І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18 Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19 І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.
20 І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!