5 Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;