5 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
6 Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
7 приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
8 Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
9 Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
10 Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
11 Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.