14 Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.
15 Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16 Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18 щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19 Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.
20 Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.