1 Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2 Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3 Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4 Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю.
5 Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
6 щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.