22 Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.
23 Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
24 як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь.
25 Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26 Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27 Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28 Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.