12 Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13 Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14 Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
15 Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17 Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
18 Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).