5 Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
6 І язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тїло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.
7 Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
8 язика ж нїхто з людей не може вгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
9 Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.
10 Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
11 Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?