8 язика ж нїхто з людей не може вгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
9 Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.
10 Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
11 Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
12 Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
13 Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя дїла свої в лагідности і премудрости.
14 Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.