11 Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.
12 Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто єси, що судиш другого?
13 А нуте ж ви, що говорите: Сьогоднї або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,
14 (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім щезає.)
15 Замість щоб говорити вам: Коли Господь зволить та живі будемо, то зробимо се або те.
16 Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.
17 Оце ж хто знає, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.