22 Коли ж кликну молодикові так: стріла лежить від тебе далїй, тодї йди собі, бо Господь відсилає тебе;
23 Що ж до розмови нашої, дак нехай Господь буде сьвідком між мною й тобою по віки.
24 І сховався Давид у полі. Як же настав новомісяць, сїв царь за столом обідати.
25 І сїв царь на свойму звичайному місцї, на покутї, і встав Йонатан, Абенир же сїв побіч Саула, а Давидове місце зісталось порожнє.
26 Та Саул не сказав того дня нїчого, бо думав, що се так лучилось, що Давид нечистий, що не очистився.
27 Прийшов і другий день у новому місяцї, а місце Давида оставало порожнє. Тодї сказав Саул свому синові Йонатанові: Чом се Ессеєнко нї вчора, нї сьогоднї не прийшов до обіду?
28 І відказав Йонатан Саулові: Давид випрохав у мене відзвіл у Бетлеєм;