2 І пійшов Ілия, щоб показатись Ахабові. Панувала ж велика голоднеча в Самариї.
3 І покликав Ахаб Абдію, начальника дворецького. Абдій ж був вельми богобоязливий.
4 І як Езабеля викореняла пророків Господнїх, то Абдій взяв сто пророків і ховав їх по півсотнї чоловіка по печерах та й обмисляв хлїбом і водою.
5 І сказав Ахаб Абдієві: Пійди по царству по всїх криничинах і по всїх байрачних бурчаках, а може знайдеш де траву, щоб рятувати конї й мули, та щоб не повиздихала вся скотина.
6 І подїлили вони між себе землю, щоб її скрізь обійти. Ахаб пійшов в один бік, а Абдій двинув у другий бік.
7 Як же Абдій ійшов дорогою, зустрів його несподївано Ілия. Впізнавши його, припав Абдій лицем до землї й промовив: Чи справдї се ти, добродїю мій, Ілиє?
8 Той відказує: Се я. Йди та скажи твойму панові: Ілия тут!