11 Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок год: в Гебронї він правив сїм год, в Ерусалимі ж трийцять і три годи.
12 І сїв Соломон на престолї батька свого Давида, а потуга його все кріпшала та й кріпшала.
13 І прийшов Адонїя, син Аггитин, до Бетсаби, матері Соломонової. І спитала вона: А мирний же приход твій? І відказав їй: Мирний.
14 І почав: Треба менї поговорити з тобою. Каже вона: Говори.
15 Тодї каже він: Знаєш сама, що царство було моє й що ввесь Ізраїль ждав, що царем буду я. Та воно пійшло инакше й припало царство мойму братові, бо Господь йому так призначив.
16 Тепер в мене одна тільки просьба до тебе: не відмов менї. І каже вона йому: Говори.
17 І промовив він: Попроси царя Соломона - бо він тобі не відмовить - нехай оддасть за мене Абисагу з Сунаму.