7 І було на думцї в Давида, панотця мого, збудувати дім іменню Господа, Бога Ізрайлевого,
8 Але Господь сказав Давидові, панотцеві мойму: В тебе на думцї збудувати храм іменню мойму, та й добре, що це в тебе на думцї,
9 Але не ти збудуєш храм, а твій син, що вийде з чересел твоїх, - він збудує храм іменню мойму.
10 І здїйснив Господь слово своє, що вирік: Я став на місце Давида, панотця мого, й засїв на престолї Ізрайлевому, як вирік Господь, і збудував дом іменню Господа, Бога Ізрайлевого.
11 І зложив я там скриню, що в їй завіт Господнїй, вчинений ним з синами Ізрайлевими.
12 І став Соломон перед жертівником Господнїм поперед усієї громади Ізраїлської, й зняв руки свої, -
13 Бо Соломон зробив був мідяний амвон, завдовжки пять локот, і завширшки пять локот, а заввишки три ліктї, й поставив його серед двора - , й став на йому, й припав на колїна поперед усієї громади Ізраїлської, і зняв свої руки до неба,