11 Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.
12 І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.
13 І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.
14 Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?
15 І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.
16 Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.
17 І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,