5 І питає Давид молодика, що принїс йому вість: Як ти взнав, що Саул та Йонатан померли?
6 І відказав молодик, що принїс вість: Довелось менї случаєм ійти Гелвуйськими горами, коли ж дивлюсь - Саул настромивсь на свого списа, а колесницї й комонник зближаються до його.
7 Обернеться він назад себе й, побачивши мене, покликав мене. Я озвавсь: Чую!
8 Питає він: Хто ти? Відказую: Амаликій.
9 І просить мене: Приступи до мене та завдай менї смерть, бо трівога смертня обняла мене, а душа ще вся в менї.
10 І приступив я й завдав йому смерть, бо я знав, що він не переживе свого впаду. Тодї зняв я з голови в його царський вінець, і запинку з руки в його та й принїс оце мойму панові.
11 Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.