22 І відказав: Покіль іще дитина була жива, я постив і плакав, бо думав: Хто знає, може, Господь змилосердиться до мене, так що воно й жити ме.
Читайте повну главу 2-А Самуїлова 12
Вид 2-А Самуїлова 12:22 в контексті