15 Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми.
16 І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками.
17 Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові.
18 І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив?
19 І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи!
20 Що ще може сказати тобі Давид? Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи!
21 Задля слова твого й по серцю твойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму.