17 І завагонїла женщина й породила о тім часї другого року сина, як заповів їй Елисей.
18 Як же хлопчик підріс, пійшов одного дня до батька свого до женцїв:
19 І кволиться батькові свойму: Голова моя, голова болить! Той же звелїв слузї: Одведи його до матусї.
20 І взяв той хлопя та й одвів до матері. І седїло воно до самих обід на колїнах у її, й вмерло.
21 І пійшла вона, положила його в Божого чоловіка на постелї, зачинила двері й пійшла;
22 І кликнула чоловіка свого й каже: Пошли до мене которого слугу з ослицею, поїду хутко до чоловіка Божого, та зараз і вернусь.
23 Він же каже: Чого тобі до його? Хиба сьогоднї новомісяччє, чи субота? Та вона відказала: Дарма, таки пійду.