13 Люде ж Содомські та були злющі й грішні перед Господом вельми.
14 Господь же рече Аврамові після того, як Лот розлучивсь із ним: Позирни очима твоїми, та поглянь од місця, де ти тепер, ід півночі, ід полудню, ід востоку, ід заходу.
15 Бо всю землю, що ти вбачаєш, тобі оддам, і потомкам твоїм навіки.
16 І вчиню потомки твої, як пісок земляний; коли хто зможе злїчити пісок земляний, то й потомки твої злїчить.
17 Уставши, пройди землю в довжину і в ширину її; бо тобі оддам її.
18 І відселившись Аврам, прийшов та й осївсь коло Мамрієвого дуба, що був у Гебронї, та й спорудив там жертівника Господеві.