12 Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.
13 І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.
14 Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
15 Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
16 Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
17 Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
18 Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.