55 Промовили ж браттє її й мати її: Нехай пробуде дївиця з нами з десяток день, а потім і пійде.
56 Він же каже до них: Не держіте мене. Господь погодив у дорозї менї; мушу йти до пана мого.
57 Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її.
58 І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду.
59 І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були.
60 І благословили Ребеку, і промовили до неї: Нехай же родяться від тебе, сестро наша, тисячі тисяч, і потомство твоє нехай підгортає під себе царини ворогів твоїх!
61 Уставши ж Ребека й рабинї її посїдали на верблюди, та й пішли з чоловіком. І взяв раб Ребеку, та й пішов.