20 Рече ж Ізаак синові свойму: Що воно? Як хутко споткав єси, синку! Він же каже: Се тим, що послав Господь, Бог мій, перед мене.
21 Рече ж Ізаак Яковові: Приступи до мене, облапаю тебе, синку, чи ти єси справдї син мій Езав, чи нї.
22 Приступив же Яков до Ізаака, отця свого, і він облапав його, і рече: Голос - голос Яковів, руки ж - руки Езавові.
23 І не впізнав його; були бо руки його, як руки Езавові, брата його, волохаті; от і благословив його.
24 І рече: Чи справдї бо ти єси син мій Езав? Він же каже: Я.
25 І рече: Подай менї сюди. Попоїм улову твого, синку, щоб тебе благословила душа моя. І подав йому, і попоїв; і принїс йому вино, і випив.
26 І рече йому Ізаак, отець його: Приступи ж, та поцїлуй мене, синку.