26 Віддай жени й дїти мої, що за них парубкував тобі; ти знаєш роботу, що робив тобі.
27 Каже йому Лабан: Коли б знайшов я ласку в тебе! Вбачаю бо, що благословив мене Господь задля тебе.
28 І каже: Визнач плату свою в мене, я й дам тобі.
29 Каже йому: Ти знаєш, як я парубкував у тебе, і якою твоя скотина зробилась у мене.
30 Мало бо що було в тебе до мене, та й наросло багацько, і благословив тебе Господь з приходу мого. Тепер же коли менї дбати й про власну господу?
31 І каже: Що мушу тобі дати? Каже ж Яков: Не давай менї нїчогісїнько, аби вчинив, що скажу, знов пасти му вівцї твої й доглядати му.
32 Пройду я через усю отару твою сьогоднї, а й вилучу все переполасе й крапасте, і все чорне між вівцями, й усе переполасе й крапаcте між козами, і се буде моя плата.