6 Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.
7 І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?
8 Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.
9 І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,
10 У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
11 А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
12 І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.