2 І се, нїби з річки, вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
3 Аж ось і других семеро корів вийшло поганих на вид і худих, да й стоять коло тих корів на річному березї.
4 І пожерли семеро корови погані сїмох корів гарних і ситих. І прокинувсь Фараон.
5 І заснув, і снилось йому в друге: бачся семеро колосків жита виходило з одного стебла, товстих і повних.
6 А ж ось других семеро колосків, тоненьких і висушених східним вітром, виросло за ними.
7 І пожерли семеро колоски тоненькі і вітром спалені семеро колосків товстих та повних. Прокинеться ж Фараон, аж то сон.
8 І сталось уранцї, стрівожився дух його, і пославши скликав усїх віщунів Египецьких і всїх мудрагелїв тамошнїх. І росказав їм Фараон сон свій, та й не було нїкого, щоб умів його витолкувати Фараонові.