7 Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.
8 Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти.
9 Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?
10 В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.
11 В виноградї він привяже знїжене ослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У винї одежу виправ, платтє у червонім.
12 Од вина потуманїли ясні очі в його, од молока побілїли в його ситі зуби.
13 Зебулон седить над морем, судна знай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.