16 Тому повбивав Господь їх у степу, що не здолїв привести люд сей в ту землю, що про неї клявся їм.
17 Нехай же оце возвеличиться сила твоя, Господе, як обітував єси словами:
18 Господь повільний до гнїву і великий милостю, прощає провину й переступи, хоч не вважає безвинним винуватого, карає провину батьківську на синах у третьому й четвертому колїнї.
19 Прости ж провину люду сього по великому милосердю твому, так як простив єси людові сьому від Египту аж досї!
20 І рече Господь: Прощаю по слову твому.
21 Но все таки, так існо, як я живий, сповниться вся земля славою Господньою;
22 Всї ж люде ті, що вбачали славу мою і знамення мої, що я сотворив їх у Египтї і в степу, і спокушували мене десять раз і не слухали голосу мого,