16 І зустрів Господь Білеама, і вложив слово йому в уста, і рече: Вернись до Балака і так промовляти меш.
17 І прийшов він до його; і се стоїть він коло всепалення, і князї Моабські з ним.
18 І каже йому Балак: Що промовив Господь?
19 І почав він приповідь свою і промовив: Встань, Балаче, та послухай, зрозумій, Зипорів сину!
20 Бог, не чоловік той льживий, щоб туманити людину. Сказав би він, та й не вдїяв? Нї, по віки так не буде! Він сказав, та й не справдив би? Се ж не ми, химерні люде.
21 Звелїв він благословити, я благословив, не сумнився, щоб Яков по Божій волї нїчим в сьвітї не журився.
22 Господь, Бог його, по віки з ним пробуває, голубить, і труба його царськая голосно рокоче, трубить.