19 Кровоместник сам нехай вбє душогубця; як тілько подістане його, убити мусить його.
20 І коли з ненавистї штовхне його, чи кине на його знарошна, так що той помре,
21 Або ворогуючи вдарить його рукою, так що той помре, то мусить вмерти забияка; душогубець він; кровоместник убє душогубця, як тілько подістане його.
22 А коли з ненарошна, не ворогуючи, штовхне його, або кине на його знаряддєм яким невмисне,
23 Або необачки пустить на його якого каменя, від котрого можна вмерти, і коли той помре, він же не ворогував і не мислив йому зла,
24 Так нехай таким судом розсудить громада між тим, що вдарив, і між кровоместником;
25 І вирятує громада виновника убийства з рук кровоместника, і верне громада його до міста охоронного, куди він втїк; і зістанеться він там аж до смерти великого сьвященника, що помазано його олїєю святою.