7 Задля батька свого або матері своєї, задля брата свого або сестри своєї, коли помре хто з них, нехай не опоганює себе; бо посьвяченнє Бога його на голові його.
8 По всї днї назарейства свого він присьвячений Господеві.
9 І коли хто вмре, несподївано, при йому, і він опоганив посьвят голови своєї, так мусить остригти голову собі в день очищення свого; семого дня остриже її.
10 А восьмого дня подасть дві горлицї чи двоє голубенят сьвященникові, коло входу в соборний намет.
11 І принесе сьвященник одно як жертву за гріх, а друге на всепаленнє, і спокутує його за те, що опоганив себе коло мерця; і осьвятить голову йому того ж дня.
12 І почне він знов днї свого відлучення назарейського Господеві, та й принесе ягня однолїтне в жертву за провину; попереднї ж днї пішли марно, бо опоганений посьвят його назарейський.
13 І се закон про назарея: Того дня, як сповниться час відлучення його, приведуть його до входу в соборний намет.