11 Чи перемінив коли котрий народ боги свої, хоч то не боги; мій же нарід проміняв славу свою на таке, що не здолїє помогти!
12 Здивуйтеся сьому, небеса, задрожіть і злякайтесь, говорить Господь.
13 Двояке бо ледарство вчинив нарід мій: мене, криницю води живої, покинули, а повирубували собі дїраві колодязї, що не держать води.
14 Чи то ж Ізраїль раб, або домівник у раба? Чом же се він зробився невольником?
15 (отсе бо) Зарикали проти його леви, дали голос із себе, і зробили його землю пустинею; городи його пущено на пожар, обезлюджено.
16 Та й сини Мемфиса й Тафни пообгризали аж тїмя у тебе.
17 Чи не тим же наробив ти таке собі, що покинув Господа, Бога твого, тодї, як він був провідником твоїм?