9 Дайте Моабові крила навтеки летїти; бо в городах його буде безлюддє, нїкому буде в них проживати!
10 Проклят, хто справу Господню справляв би байдужно, проклят, хто спиняв би меча його, кров проливати!
11 Змалку жив Моаб у супокою, седїв на гущі своїй і не переливано його з посудини в другу посудину, його в неволю не займано зроду; тим то зоставався в йому й смак його, та й запах його не змінявся.
12 От же, говорить Господь, надходить час, що я пришлю до його переливачів, а вони переллють його, й опорожнять посуд його й глеки його порозбивають.
13 І окриється соромом Моаб задля Хамоса, як окрився стидом дом Ізраїля задля Бетеля, - надїї своєї.
14 Що ви говорите: Ми хоробрі мужі, силачі до війни?
15 Нї! Моаб, наче вже опустошений, міста його, як би вже горіли, а вибрані молодики ваші, мов би на заріз пійшли, говорить Царь, - Господь Саваот імя його.