21 Від гуку їх упадку стрясеться земля, а луна від їх крику чутна буде поза Червоним морем.
22 Так, орлом підійметься він, налетить і розпустить крила понад Восором, і серце невміраків Едомських буде тодї, як серце в жінки-породїлї.
23 Про Дамаск: Осоромлені Емат і Арпад: почувши сумну вість, вони впали духом; трівога обгорнула їх, неначе на морі, не можуть успокоїтись.
24 Опустив руки Дамаск і кинувся на втеки; його обняв страх, схопили його болї й муки, мов породїлю.
25 Ой чом же не вцїлїло се місто славне, сей город, що ним я втїшався?
26 Так, поляжуть молодики його на улицях його й усї військові люде погибнуть того часу, говорить Господь сил небесних.
27 І розложу огонь попід мурами Дамаськими, й пожере він палати царя Венадада.