5 І чути було шум крил херувимових аж у крайньому придвіррі, мов би голос всемогущого Бога, як він говорить.
6 Як же він приказав одягненому в лняну одежу: Набери жару з простору між херувимами, пійшов той і став коло колеса.
7 І простяг один херувим із між херувимів руку по той жар між херувимами, й узяв та й подав у пригорщу одягненому в лняну одежу. Той взяв і вийшов.
8 Було ж у херувимів видко подобину рук людських під крильми.
9 І бачив я коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, а на вид ті колеса, - як би з каменя хризолита.
10 Видом же всї четверо однакові, так нїби одно колесо було в другому.
11 Як ійшли вони, то йшли на чотири свої боки; ійдучи ж, вони не обертались нїкуди, тілько йшли до того місця, куди повернена була голова.