5 Нїчиє око тебе не пожалувало, щоб із милосердя хоч одно що з сього тобі зробити; нї, тебе викинуто в поле, - так мало цїновано душу твою того дня, як народилась єси.
6 І йшов я мимо тебе й побачив, тебе покинуту під ноги в крові твоїй, та й сказав тобі: Хоч ти й в крові - жий! Так, я сказав тобі: Живи в твоїй крові!
7 І наплодив я тебе безлїч, як того зілля в полі; й виросла єси й зробилась велика й дойшла до принадної вроди; позаокруглювались груди в тебе, та й волос виріс густо; тілько ж була ти нага й невкрита.
8 І переходив я попри тебе й побачив тебе, й видко було, що прийшла твоя пора любови. І накинув я полу одежі моєї на тебе, й прикрив наготу твою, й звязав себе з тобою присягою, говорить Господь Бог, та й стала ти моєю.
9 І викупав я тебе в водї, обмив із тебе кров та й намастив тебе олїєю.
10 І вдїг тебе в квітчасту одїж, й обув тебе в сафіянову обув, підперезав тебе висоном і обгорнув тебе шовками.
11 Окрасив тебе приборами: надїв тобі на руки запинки, а на шию намисто,