7 Ув'оружуйсь і ладься, - ти й усї ватаги твої, що згромадились до тебе, й будь їм воєводою.
8 По довгому часї тебе запотребують; ув останні роки прийдеш у землю, визволену спід меча, до збору з многих народів, на гори Ізрайлеві, що довгі часи були спустошені, тепер же їх осадники будуть виведені зміж народів і всї жити муть безбеч.
9 І здіймешся, мов хуртовина, налетиш бурною хмарою, окриєш землю, ти й усї твої військові ватаги й многі народи з тобою.
10 І говорить Господь Бог: Того часу прийдуть тобі на серце мисли й ти задумаєш лиху річ.
11 І скажеш собі: Рушу я проти землї, що без мурів, нападу на безжурних людей, що живуть безпечно, - вони живуть собі без мурів і нема в їх нї засовів, нї дверей, -
12 (рушу) Щоб порабувати, набрати здобичі, наложити руку на відновлені розвалища, та на той люд, що спроміж невір позбірався, та розжився хлїборобами й крамарями й розвів осади посеред землї.
13 Саба й Дедан і крамарі Тарсийські з усїма їх левчуками скажуть тобі: Чи се ж прийшов єси, щоб рабувати, - назбірав війська, щоб добувати здобичі, щоб нагарбати золота й срібла, зайняти скотину й надбане добро, зажерти як найбільше здобичі?