4 Як же промовив ангел Господень сї слова до всїх синів Ізраїля, почав нарід у голос плакати.
5 Через се проложено тому врочищові прізвище: Бохим*. І жертвували вони там Господеві.
6 Як же відпустив Йозуа нарід, лаштувались тодї сини Ізраїля в дорогу, щоб осягти землю в державу - кожен у свою наслїдню державу.
7 І служив нарід Господеві покіль жив на сьвітї Йозуа та значнїщі люде, що попереживали Йозуу й що вбачали всї великі дїї Господнї, що він чинив Ізрайлеві.
8 І вмер Йозуа Нуненко, Господень раб у сто і в десять год віку.
9 І поховали його в займищі наслїдньої держави його, у Тамнат-Сараї на Ефраїм-горах, на півночі від Гаас-гори.
10 Як же й увесь той рід відійшов до батьків своїх, а після них прийшов на сьвіт рід инший, люде, що Господа не знали, нї його дїл, що він чинив Ізраїлеві,