7 Стріла мене сторожа ув обходї міста: побили мене, зранили мене, здерли з мене намітку ті, що стерегли муру.
8 Ой заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські: стрівши мого милого, скажіте йому, що гину з любови.
9 Чим же твій любий всїх любих переважує, ти, уродливша проміж усїма дївоньками? Чим се дорогий твій лучший над инших, що ти про його так нас заклинаєш?
10 Любий мій - білий, і румяний, красший за десять тисяч инших;
11 Голова в його - чисте золото; кучері филясті, а чорні, як ворон;
12 Очі в його - чисті, мов голуби, що при потоках водних, наче в молоцї скупані, седять щасливі.
13 Щоки його - цьвітник пахущий, грядочки принадного зілля; губи - мов ті лилїи, що капле з їх мирра;