10 Та й уста твої, як вино найлучше. - Воно тече право до милого мого, й солодить уста утомлені.
11 Я належу до друга мого, він лине серцем до мене.
12 Ходи ж, мій любий, пійдемо в поле, жити мемо в селах;
13 Вранцї рано вийдем у виноградник, оглянемо, чи вже розвилась лоза виноградна, чи овощ завязався, чи в цьвіту вже гранатові яблонї; там ти моїх ласк дознаєш.
14 Пахнуть вже там мандрагори; у дверей наших всякі що найлучші плоди, нові й давні; все те я надбала про тебе, мій любий.