5 Шия твоя - наче вежа з слонової костї; очі в тебе - ставки Гесбонські коло воріт Батрабимських; ніс твій - мов вежа в лїсї Ливанськім, обернена 'д Дамаску;
6 Голова твоя - мов Кармель, волос на голові в тебе - мов пурпур, кучері твої - й цареві дивовижа.
7 О, яка ж ти хороша, яка ти принадна, моя любко, твоїм цїлим видом!
8 Стан твій - неначе пальма, груди ж твої - мов би винні грони.
9 Думаю: вилїзу на пальму, вхоплюся за віттє, а груди твої будуть менї за грони винні, і запах із ніздер твоїх, - як би від яблок;
10 Та й уста твої, як вино найлучше. - Воно тече право до милого мого, й солодить уста утомлені.
11 Я належу до друга мого, він лине серцем до мене.