23 Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24 Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25 Благий Господь до тих, хто надїється на його, - до душі, що його шукає.
26 Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27 Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28 (що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29 А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;